Коли в 2016 році до компанії на посаду Головного інженера з буріння та капітального ремонту свердловин прийшов Віталій Дмитрук, це була його друга поява в Enwell Energy. Але цього разу він знайшов тут цікаві проекти та провідне обладнання і не збирається більше нікуди.
«Кожна свердловина є унікальною», – ділиться фахівець. І Віталію можна вірити: за 20 років у галузі він попрацював на понад 30 різних родовищах і бував у дуже різних ситуаціях.
У пана Дмитрука той випадок, коли не він обрав професію, а вона його: він ріс в українському місті буровиків, адже там знаходилось підприємство «Укрбургаз» – буровий підрозділ найбільшого газовидобувника країни, АТ «Укргазвидобування». Тож, з дитинства бачив навколо себе людей, які розкривають глибини землі, видобуваючи її багатства.
«Я почав працювати ще навчаючись. Спочатку мене не пускали на бурову, адже був неповнолітнім. А потім нарешті у віці 18 років потрапив і враження, звичайно, були яскраві: ти зовсім молода людина потрапляєш в оточення суворих буровиків і в жорсткі умови роботи – це фізично важка робота, подобова, – це адреналін. Було й страшно, але мені хотілося бути буровиком і це головне – без бажання на такій роботі не затримаєшся», – згадує пан Дмитрук.
Повністю професія захопила Віталія, коли він потрапив до бригади харизматичного і високопрофесійного досвідченого майстра. «Він був порядною і шанованою людиною. І команду собі підбирав відповідну. Я багато від нього навчився, отримав по суті професійне виховання, не зустрівши зухвалості чи якогось тиску. Врешті, за роки роботи в мене не було жодного моменту, коли хотілося б сказати: все, я йду», – ділиться Віталій.
Пан Дмитрук у прямому сенсі занурюється в надра нашої планети. Він згадує, що починав зі свердловин глибиною 2 300 м і дійшов, безпосередньо беручи участь у бурінні, до глибини 5 750 м. На менеджерській позиції працював і з проектами свердловин понад 6 000 м. «На глибині 5 000 м ти вже й не бачиш нічого. Керуєшся виключно відчуттями», – згадує пан Дмитрук, який в інтенсивний професійний період за рік пробурював приблизно 100 000 м.
Команда буровиків працює позмінно, тож і у їх керівника ненормований робочий день. Віталій активно їздить на об’єкти, перевіряє роботи та й сам бере участь у них. «В команді мають бути матеріальні умови і мікроклімат. У нас спокійна атмосфера, попри досить стресову роботу, і люди це цінують», – ділиться пан Дмитрук. Він же суворо стежить за використанням засобів індивідуального захисту і дотримання правил безпеки.
Сьогодні для майстра такого класу звичні завдання буровика не викликають яскравих вражень. Тепер мотиватори в роботі інші: «На професійному рівні мені сьогодні цікаво знайомитись з іноземним обладнанням, тим як воно працює і як створюється – у нас були виїзди на іноземні заводи. Це пристрої, яких ще в нас нема або з чим лише почали працювати в Україні, а я вже знайомий з обладнанням, по суті, від моменту його народження».